Меджибізький замок

Вид з башні

  За 30 км від Хмельницького розташувалося селище Меджибіж, яке до часу першої історичної згадки в 1146 році було великим, за тодішніми мірками, містом, що перевищувало за розмірами Київ тих часів. Назва Меджибожа обумовлена його географічним положенням - між річками Південний Буг та Бужок. Якраз на мисі, утвореному цими водними артеріями, і споруджений у давні часи величний Меджибізький замок. Завдяки такій топографії в плані він має форму подовженого трикутника. Двір замку має довжину 130 м, найбільшу ширину (з західної сторони) - 85 м, його площа складає 0,75 га. Товщина стін - до 4 м, найбільша висота - до 17 м.

    Будівлі замку зосереджені у східному куті, там же розташована Офіцерська вежа. П'ятигранна двоповерхова нарізна Лицарська вежа з амбразурами знаходиться на північному заході. Біля неї - в'їзд до замку. З цього боку був глибокий рів, через який вів міст.  Меджибожский замок, замковая церковь У тупому куті замку - північна восьмикутна вежа. Башта триповерхова. Від неї з двох сторін ведуть комори. Посеред двору зведена замкова церква. Спочатку це був костел. Побудував його син Миколи Сенявського Рафал на місці більш давнього. Від першого храму збереглася крипта під підлогою костелу.

    Перші давньоруські укріплення на місці замку були зведені до навали орди, але в середині XIII століття були знищені за наказом монголів. У той час Меджибізька фортеця була цитаделлю, яку захищали земляні вали. Ядро цього форпосту давньоруських часів виявили на глибині 11 метрів у результаті розкопок на замковому подвір'ї. Храм на території фортеці існував вже в ті часи.